Якість води із свердловин
Для оцінки придатності підземних вод тих чи інших цілей існують певні норми. Однак нерідко доводиться зважати на гідрогеологічні особливості окремих районів і в разі відсутності більш відповідних водних джерел відступати від встановлених норм за умови, що вода не забруднена органічними речовинами.
Якщо свердловина неглибока (у просторіччі верхівка) то можливе забруднення водоносного горизонту стічними водами та опадами. Така вода не тільки не придатна для пиття, а й може бути небезпечною для здоров'я! Наприклад, вживання води зі значним перевищенням вмісту нітратів може бути смертельно.
У разі глибоких свердловин, коли водоносний обрій ізольований від стоків прошарками глини, воду можна назвати екологічно не зараженою. Але в окремих випадках у воді можуть бути розчинені солі та деякі елементи, концентрація яких перевищить гранично допустиму, тому навіть підземні води не завжди відповідають нормам.
Щоб перевірити якість води, ми пропонуємо нашим клієнтам відібрати воду на аналіз, і в разі потреби встановити систему водоочищення.
Прийнято вважати, що у воді, призначеній для питних цілей, може бути допущено такий зміст основних хімічних компонентів (посилання: ГОСТ 2761-44, 2874-54 (СРСР)).
Запах та присмак при 20°С не більше 2 балів
Сухий залишок не повинен перевищувати 1000 мг/л.
Загальна жорсткість трохи більше 7 мгэкв. (У виняткових випадках до 14 мгекв).
Вміст N2O5 – до 20 мг/л.
Зміст NO2 - сліди.
Вміст NO3 - до 10 мг/л.
Зміст NH4 - сліди.
Зміст Сl-не більше 25-50 мг/л.
Зміст SO42-не більше 100 мг//л.
Вміст окисного та закисного заліза Fе2+ – Fе3+ – до 0,3 мг/л.
Сумарний вміст Fе та Мn – не більше 0,5-1,0 мг/л.
Окислюваність: по O2 до 2,5-3 мг/л.
по КМnO4-до 10,0 мг/л.
Зміст Рb-не більше 0,1 мг/л.
Зміст Аs – не більше 0,05 мг/л.
Зміст F-не більше 1,5 мг/л.
Зміст Сu - трохи більше 3,0 мг/л.
Зміст Zn - трохи більше 5 мг/л.
Не повинно бути Нg, шестивалентного Сl, та інших отруйних речовин.
Присутність Н2S – неприпустима.
рН - від 6,5 до 9,5.
Титр кишкової палички повинен бути не нижчим за 100.
Колітест має бути не більше 3 (3 палички в 1 л води).
У посушливих районах можуть використовуватися води із сухим залишком до 2500-3000 мг/л, із вмістом іону С1 до 400-800 мг/л, іона 504 до 1000-1500, загальної жорсткості до 21 - 40 мг/екв.
При оцінці підземних вод, що використовуються для технічних цілей (для живлення парових котлів, охолодження двигунів, текстильної та паперової промисловості, пралень та бань), необхідно звертати особливу увагу на жорсткість води. Жорсткістю називають властивість води, обумовлену вмістом у ній солей кальцію і магнію - Са(НСО3)2, Мg(НСО3)2, СаSO4, СаСO3, СаС12, МgС12.
Жорстка вода погано злітає, дає накип у парових котлах, самоварах і чайниках, у твердій воді повільно розварюється м'ясо і овочі і т. д.
Розрізняють загальну жорсткість, обумовлену присутністю всіх солей Са і Мg; постійну присутні всі солі Са і Мg, за винятком бікарбонатів; тимчасову, що залежить від бікарбонатів Са та Мg.
Визначивши загальну і постійну жорсткість, можна з їхньої різниці визначити і постійну. Тимчасова жорсткість називається тому, що при кип'ятінні води бікарбонати Са і Мg; переходять у карбонатні сполуки та випадають в осад. Кип'ячена вода має постійну жорсткість.
У деяких галузях промисловості жорсткі води попередньо піддають хімічній обробці, пом'якшують. Найчастіше для цього застосовують содово-вапняний спосіб. Пом'якшуючим реагентом служить гашене вапно Са (ОН)2 і безводна сода Na2СO3. Дія гашеного вапна полягає в тому, що вона переводить у нерозчинний стан бікарбонати Са і зв'язує вільну вуглекислоту. Безводна сода взаємодіє з сульфатами Са та Mg, переводячи їх у нерозчинні карбонати.
Визначення придатності води для парових котлів ґрунтується на з'ясуванні наступних явищ: утворення накипів, спінювання та корозії стінок котла.
Накип на стінках парових котлів утворюється внаслідок осадження з води А12O3, Fе2O3, Мg(ОН)2, СаО, СаСO3, СаSO4, СаSiO3, МgSiO3. Шар накипу внаслідок малої теплопровідності знижує коефіцієнт корисної дії котла, може призвести до його перегріву, прогар металу і викликати вибух. Витрата палива в міру утворення накипу збільшується приблизно на 1,5 - 2% на кожен міліметр накипу.
Гранично допустима концентрація у воді господарсько-питного водокористування в Україні.
Посилання: ГСанПіН 2.2.417110
Додаток 2 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"
| № |
Наименование
показателей
|
Единицы
измерения
|
Нормативы для питьевой воды | ||
| водопроводной | из колодцев и источников
|
фасованной, из пунктов разлива и бюветов |
|||
| 1. Органолептические показатели | |||||
| 1 | Запах: при t 20° C при t 60° C |
баллы |
≤ 2
≤ 2
|
≤ 3 ≤ 3 |
≤ 0 (2)4 ≤ 1 (2)4
|
| 2 | Цветность | градусы | ≤ 20 (35)1 | ≤ 35 | ≤ 10 (20)4 |
| 3 | Мутность | нефелометрическая единица мутности (1 НЕМ = 0,58 мг/дм3) |
≤ 1,0 (3,5)1 ≤ 2,6 (3,5)1 для подземного источника воды |
≤ 3,5 | ≤ 0,5 (1,0)4 |
| 4 | Привкус | баллы | ≤ 2 | ≤ 3 | ≤ 0 (2)4 |
| 2. Физико-химические показатели | |||||
| а) неорганические компоненты | |||||
| 5 | Водородный показатель |
единицы pH | 6,5 - 8,5 | 6,5 - 8,5 | 6,5 - 8,5 (≥ 4,5)5 |
| 6 | Диоксид углерода |
% | не опр. | не опр. | 0,2 - 0,3 - для слабогазированных 0,31 - 0,4 - для среднегазированных 0,41 - 0,6 - для сильногазированных |
| 7 | Железо общее |
мг/дм3 | ≤ 0,2 (1,0)1 | ≤ 1,0 | ≤ 0,2 |
| 8 | Жесткость общая |
ммоль/дм3 | ≤ 7,0 (10,0)1 | ≤ 10,0 | ≤ 7,0 |
| 9 | Щелочность общая |
ммоль/дм3 | не опр. | не опр. | ≤ 6,5 |
| 10 | Йод | мкг/дм3 | не опр. | не опр. | ≤ 50 |
| 11 | Кальций | мг/дм3 | не опр. | не опр. | ≤ 130 |
| 12 | Магний | мг/дм3 | не опр. | не опр. | ≤ 80 |
| 13 | Марганец | мг/дм3 | ≤ 0,05 (0,5)1 | ≤ 0,5 | ≤ 0,05 |
| 14 | Медь | мг/дм3 | ≤ 1,0 | не опр. | ≤ 1,0 |
| 15 | Полифосфаты | мг/дм3 | ≤ 3,5 | не опр. | ≤ 0,6 (3,5)4 |
| 16 | Сульфаты | мг/дм3 | ≤ 0,6 (3,5)4 | ≤ 500 | ≤ 250 |
| 17 | Сухой остаток |
мг/дм3 | ≤ 1000 (1500)1 | ≤ 1500 | ≤ 1000 |
| 18 | Хлор остаточный свободный |
мг/дм3 | ≤ 0,5 | ≤ 0,5 | ≤ 0,05 |
| 19 | Хлориды | мг/дм3 | ≤ 250 (350)1 | ≤ 350 | ≤ 250 |
| 20 | Цинк | мг/дм3 | ≤ 1,0 | не опр. | ≤ 1,0 |
| б) органические компоненты | |||||
| 21 | Хлор остаточный связанный |
мг/дм3 | ≤ 1,2 | ≤ 1,2 | < 0,05 |
| 3. Санитарно-токсикологические показатели | |||||
| а) неорганические компоненты | |||||
| 22 | Аллюминий | мг/дм3 | ≤ 0,20 (0,50)2 | не опр. | ≤ 0,1 |
| 23 | Аммоний | мг/дм3 | ≤ 0,5 (2,6)1 | ≤ 2,6 | ≤ 0,1 (0,5)4 |
| 24 | Диоксид хлора |
мг/дм3 | ≤ 0,1 | не опр. | не опр. |
| 25 | Кадмий | мг/дм3 | ≤ 0,001 | не опр. | ≤ 0,001 |
| 26 | Кремний | мг/дм3 | ≤ 10 | не опр. | ≤ 10 |
| 27 | Мышьяк | мг/дм3 | ≤ 0,01 | не опр. | ≤ 0,01 |
| 28 | Молибден | мг/дм3 | ≤ 0,07 | не опр. | ≤ 0,07 |
| 29 | Натрий | мг/дм3 | ≤ 200 | не опр. | ≤ 200 |
| 30 | Нитраты (по NO3) |
мг/дм3 | ≤ 50,0 | ≤ 50,0 | ≤ 10 (50)4 |
| 31 | Нитриты | мг/дм3 | ≤ 0,5 (0,1)3 | ≤ 3,3 | ≤ 0,5 (0,1)7 |
| 32 | Озон остаточный |
мг/дм3 | 0,1 - 0,3 | не опр. | не опр. |
| 33 | Ртуть | мг/дм3 | ≤ 0,0005 | не опр. | ≤ 0,0005 |
| 34 | Свинец | мг/дм3 | ≤ 0,010 | не опр. | ≤ 0,010 |
| 35 | Серебро | мг/дм3 | не опр. | не опр. | ≤ 0,025 |
| 36 | Фториды | мг/дм3 | для климатических зон: IV ≤ 0,7 III ≤ 1,2 II ≤ 1,5 |
≤ 1,5 | ≤ 1,56 для климатических зон: IV ≤ 0,7 III ≤ 1,2 II ≤ 1,5 |
| 37 | Хлориты | мг/дм3 | ≤ 0,2 | не опр. | не опр. |
| б) органические компоненты | |||||
| 38 | Полиакриламид остаточный |
мг/дм3 | ≤ 2,0 | не опр. | < 0,2 |
| 39 | Формальдегид | мг/дм3 | ≤ 0,05 | не опр. | ≤ 0,05 |
| 40 | Хлороформ | мг/дм3 | ≤ 60 | не опр. | ≤ 6 |
| в) интегральный показатель | |||||
| 41 | Перманганатная окисляемость |
мг/дм3 | ≤ 5,0 | ≤ 5,0 | ≤ 2,0 (5,0)4 |
Примітки
1 Норматив, зазначений у дужках, встановлюється в окремих випадках за погодженням із головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території.
2 Норматив, зазначений у дужках, встановлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній..
3 Норматив, зазначений у дужках, встановлюється для обробленої питної води.
4 Норматив, зазначений у дужках, встановлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.
5 ph для газованої питної води.
6 Норматив встановлюється виключно для питної води, що фасується. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами..
7 Норматив, зазначений у дужках, встановлюється для негазованої питної води.
* Речовини I класу небезпеки.
** Речовини ІІ класу небезпеки.
